Історія справи
Постанова ВГСУ від 22.11.2016 року у справі №925/582/16
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2016 року Справа № 925/582/16
Вищий господарський суд України у складі: суддя Палій В.В. - головуючий (доповідач), судді Селіваненко В.П. і Студенець В.І.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво", м. Канів,
на рішення господарського суду Черкаської області від 21.07.2016
постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016
зі справи № 925/582/16
за позовом приватного підприємства "СІНТА-СЕРВІС" (далі -Підприємство), м. Київ,
до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво", м. Канів, в особі філії "Новодністровська дільниця" товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" (далі - Товариство в особі філії) , с. Волошкове Чернівецької області,
про стягнення 2 575 844, 25 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Рижий М.М. предст. (дов. від 09.07.2015), Кошель О.М. предст. (дов. від 20.07.2016)
відповідача - Нефьодов С.М. предст. (дов. від 29.02.2016)
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Підприємство звернулося до господарського суду Черкаської області з позовом до Товариства в особі філії про стягнення 2 575 844,25 грн. заборгованості (з них: 1 669 433, 40 грн. основний борг, 76 702, 46 грн. - 3% річних, 829 708, 39 грн. інфляційні втрати), у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт за договором підряду від 02.07.2013 № 01-07/2013.
Рішенням господарського суду Черкаської області від 21.07.2016 у справі № 925/582/16 (суддя Єфіменко В.В.), яке залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 (судді Зубець Л.П.- головуючий, Андрієнко В.В., Алданова С.О.), позов задоволено повністю з посиланням на його обґрунтованість.
Товариство, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.
У відзиві на касаційну скаргу Підприємство просило залишити судові акти попередніх інстанцій без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
Сторони відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи правильність застосування ними норм процесуального та матеріального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Місцевим та апеляційним господарськими судами у справі, зокрема, встановлено, що:
- 02.07.2013 Товариством в особі філії як замовником та Підприємством як підрядником укладено договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт із завершення будівництва гідроагрегатів № 2 та № 3 Дністровської гідроакумулюючої електростанції (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до проектно-кошторисної документації і умов Договору, виконання будівельно-монтажних робіт з будівництва автомобільних доріг Дністровської ГАЕС;
- згідно з пунктами 2.2, 2.3, 2.4 Договору підрядник зобов'язується своїми силами та за допомогою наданих замовником матеріально-технічних засобів виконувати будівельно-монтажні роботи, що обумовлені в Договорі та затверджені проектно-кошторисною документацією. Місце виконання робіт із завершення будівництва гідроагрегатів № 2 та № 3 Дністровської ГАЕС (Уточнення проекту першої черги ГАЕС у складі 3-х агрегатів, включаючи заходи по підвищенню надійності та безпеки гідротехнічних споруд, основного гідросилового обладнання Дністровської ГАЕС): Україна, Чернівецька обл., місто Новодністровськ, Дністровська ГАЕС. Підрядник зобов'язаний виконувати всі вказівки замовника щодо виконання робіт, при умові, що ці вказівки не суперечать проектно-кошторисній документації, вимогам ДБН та СНіП та іншим нормативним документам ;
- відповідно до пункту 2.6 Договору замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи на умовах цього договору;
- якість робіт повинна відповідати проектній документації, вимогам ДБН, СНіП та іншим нормативним документам (пункт 3.1 Договору);
- ціна договору є динамічною та може бути змінена і становить 7 680 000,00 грн., у тому числі ПДВ 1 280 000,00 грн. які сплачуються замовником. Договірна ціна може уточнюватись сторонами виключно за взаємною згодою з урахуванням вимог чинного законодавства, тощо. До початку робіт замовник сплачує підряднику аванс у розмірі 300 000,00 грн. у тому числі ПДВ - 50 000,00 грн. Розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі підписаних сторонами виконавчої документації, актів виконаних робіт за формою КБ-2в та довідки про вартість виконаних будівельних робіт за формою КБ-3, протягом 10-ти банківських днів з моменту їх підписання замовником (пункти 4.1, 4.3 Договору);
- згідно з пунктом 5.1 Договору строки виконання окремих видів та етапів робіт передбачаються графіком їх виконання, які уточнюються щомісячно. Зміни до умов Договору щодо перегляду строків, передбачених цим пунктом, здійснюються шляхом укладання додаткових угод;
- пунктом 9.9 Договору передбачено, що підрядник, з метою забезпечення функціонування системи контролю за якістю ведення будівельно-монтажних робіт на будівництві об'єкта, зберігає до кінця будівництва журнал авторського нагляду, а також несе відповідальність за своєчасне та повне усунення зауважень, внесених в журнал представниками авторського нагляду. Після здачі об'єкта в експлуатацію, журнал авторського нагляду передається замовнику у складі виконавчої документації;
- передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом приймання виконаних будівельних робіт, підписаним уповноваженими представниками сторін та скріпленими печатками сторін (пункт 10.1 Договору);
- згідно з пунктом 11.3 Договору за несвоєчасне проведення розрахунків замовник сплачує підряднику пеню у розмірі 0,1 % за кожний день прострочення боргу, але не більше облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Річні на суму простроченого платежу не нараховуються. Прострочені платежі сплачуються без врахування індексу інфляції;
- пунктом 15.1 Договору передбачено, що цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє до 31.12.2014 (в редакції додаткової угоди від 14.01.2014 № 1 до Договору) згідно Титулу будови, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань;
- на виконання умов Договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи загальною вартістю 4 338 618,00 грн., що підтверджується підписаними без зауважень замовника актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) за жовтень, листопад 2013 року та вересень 2014 року;
- відповідач перерахував позивачу 2 669 184,60 грн. в оплату вартості виконаних будівельних робіт, що підтверджується банківськими виписками;
- згідно підписаного 01.01.2016 сторонами акту звірки взаєморозрахунків за період з 01.07.2013 по 31.12.2015 заборгованість відповідача перед позивачем склала 1 669 433,40 грн.
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з відповідача основного боргу, нарахованих на суму основного боргу 3 % річних, інфляційних втрат внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних позивачем будівельно-монтажних робіт за Договором.
Відповідно до частини першої статті 875 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (частина четверта статті 879 ЦК України).
Згідно з приписами частини четвертої статті 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Пунктом першим статті 193 Господарського Кодексу України (далі - ГК України) та статтею 526 ЦК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перга статті 530 ЦК України).
Суди попередніх інстанцій, з урахуванням означених законодавчих приписів, беручи до уваги наявність Договору і умови його виконання; встановивши факт прострочення виконання зобов'язання відповідачем з оплати виконаних позивачем будівельно-монтажних робіт (згідно підписаних сторонами без зауважень актів приймання виконаних будівельних робіт) у визначений Договором строк, - дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача 1 669 433, 40 грн. заборгованості.
Доводи скаржника про те, що виконавча документація, яка включає журнал авторського нагляду, є підставою для розрахунків за виконані будівельні роботи, проте позивачем відповідачу вона не надана та що після прийняття відповідачем робіт ним у 2016 році виявлені певні недоліки у виконаній позивачем роботі, судами попередніх інстанцій досліджені та обґрунтовано відхилені з наведенням відповідного мотивування.
Статтями 610, 612 ЦК України визначено, що невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами частини першої статті 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до приписів частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За змістом частини другої статті 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 у справі № 6-38цс11).
Разом з тим, задовольняючи позов в частині вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат за розрахунком позивача, судами попередніх інстанцій: залишено поза увагою пункт 11.3 Договору (який недійсним не визнавався), в якому сторонами погоджено, що річні на суму простроченого платежу не нараховуються і прострочені платежі сплачуються без врахування індексу інфляції; відсутність законодавчої заборони відмовлятися від нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму боргу, а також не враховано принципу свободи договору.
Згідно з приписами частини першої статті 11110 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
За наведених обставин, з урахуванням приписів частини першої статті 11110 ГПК України Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність скасування судових актів попередніх інстанцій зі справи в частині задоволення позову про стягнення з відповідача сум 3 % річних та інфляційних втрат з прийняттям нового рішення у скасованій частині про відмову в позові.
Відповідно до приписів статті 4 Закону України "Про судовий збір" підлягають перерозподілу і судові витрати зі справи.
Керуючись статтями 49, 1117, 1119-11111, 122 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Черкаської області від 21.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 зі справи № 925/582/16 скасувати в частині задоволення позову приватного підприємства "СІНТА-СЕРВІС" до товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" в особі філії "Новодністровська дільниця" товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" про стягнення 76 702, 46 грн. - 3% річних та 829 708,39 грн. інфляційних втрат.
У відповідній частині прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
3. У решті рішення господарського суду Черкаської області від 21.07.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2016 зі справи № 925/582/16 залишити без змін.
4. Здійснити поворот виконання рішення господарського суду Черкаської області від 21.07.2016 зі справи № 925/582/16 у частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" в особі філії "Новодністровська дільниця" товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" на користь приватного підприємства "СІНТА-СЕРВІС" 76 702, 46 грн. - 3% річних, 829 708,39 грн. інфляційних втрат та 13 596,16 грн. судового збору, - у разі подання названим товариством відповідних заяви і довідки про списання зазначених сум.
5. Стягнути з приватного підприємства "СІНТА-СЕРВІС" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" в особі філії "Новодністровська дільниця" товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" 14 955,78 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
6. Стягнути з приватного підприємства "СІНТА-СЕРВІС" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" в особі філії "Новодністровська дільниця" товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетично-дорожнє будівництво" 16 315,39 грн. судового збору за розгляд касаційної скарги.
7. Видачу відповідних наказів доручити господарському суду Черкаської області.
Суддя В. Палій
Суддя В. Селіваненко
Суддя В. Студенець